я закохана

я закохана
в егоїста
років двісті
а може й триста
егоїстка для
егоїста
варить каву
готує їсти
він мовчить
про своє
курить люльку
в кімнаті
я пишу йому вірші
трохи сонні й патлаті
він відкриє вікно
і запрошує сісти
ми разом
так давно
років двісті
чи триста

скільки було світанків
парасоль без дощів
він готує
для мене
найсмачніші борщі
я печу йому
тортик
із казок та історій
хоч й давно
на солодке
в нас стоїть
мораторій

він любить весну
Штрауса і віскі
у нього смак на
золото й вино
його жінки до мене
всі слухняні кішки
а він обрав мене
мені ж на зло

я не вписуюся
в портрет
його ідеалу
надто сентиментальна
нестримна жива
люблю осінь
морозиво каву
забуваю казати
потрібні слова

я закохана
в егоїста
років двісті
а може й триста
егоїстка для
егоїста
варить каву
готує їсти

© Alexsa Kofler

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 6 = десять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>