Як важко іноді словами описати,

Як важко іноді словами описати,
що у душі моїй аж бурею мете.
Із слів, думок та мрій – зимові шати,
висять на моїх плечах багажем.

А я сама ,сама посеред цвіту
моїх лиш снів ,що сняться вже давно
і осуду людського в’ялі квіти
до моїх ніг вже падають в багно.

Цей світ пустий , тут тільки хуртовина,
тут тільки я владика, цар і раб.
Та не для цього ця погожа днина,
щоб ти шукав той недолугий скарб.

Автор: Юля Підлужна

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 + = шістнадцять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>