Якби ти знав, як пишуться віршІ…

Якби ти знав, як пишуться віршІ…
Зі спогадів, що пелюсткАми квітів
непрохано торкаються душі
і сипляться на стіл рядками літер.

Якби ти знав, як плаче ніч-вдова,
під чорний шовк ховаючи тужливо
ті спогади, що мов дурман-трава,
всю душу, розростаючись, обвили.

Якби собі ти тільки уявив:
віршІ, немов уламки мого світу,
падуть дощем написаних рядків
і їх я вже не в силах зупинити.

Вони течуть по жилах,по руках
і невмолимо в серце накрапають,
яке за мить розходиться по швах,
живою залишаючи лиш пам”ять.

Крізь біль ночей як пишуться віршІ…
коли в житті людей втрачають люди,
як криком вириваються з душі….
Якби ти міг хоча б на мить відчути.

Та ти не зможеш…
Тужить по землі
вдовиця-ніч, вона одна лиш знає,
як безкінечно жаль, що не в тобі,
а в цих віршАх я душу воскресаю.

Що кожен вірш – то втеча від журби…
Якби ти знав…Якби ти знав…Якби…

2013…

(с) Надя Ковалюк

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 − один =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>