Якщо в останній день судилося зустріти

Якщо в останній день судилося зустріти
Тебе такого вірного і «мого»,
Хай на морозі квітнуть квіти,
Тремтить душа від голосу німого,

Тремтить, як листя від шаленого вітриська,
Що кидає його під ноги осені,
Хай молиться так, як ніколи низько,
Поет на музи прихід, босої,

Закляклої, блідої і незримої,
Зі сніжною на віях поволокою,
Бо муза перебита злою римою,
Минатиме із раною глибокою.

Згорить дотла, лишивши чорну пляму,
Вогненно-ясне сонце у зеніті,
Зачинять двері до святого храму,
Якщо тебе судилось мені стріти.

Якщо все ж справдяться прогнози
Залиш за крок до вічності лиш мить,
Хай грають відчайдухи-віртуози,
Пів космосу – не тісно щоб любить.

© Miloshevich

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


5 + = тринадцять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>