Язик гостріше за ножі,

Язик гостріше за ножі,
Б’є в серце все сильніш – я мовчу.
В собі тримаючи слова,
Яких казати геть не хочу.

Вже краще втримати в собі,
Все зло, що з часом накопилось,
Промовчу. Вислухаю всіх,
Та до низів їх – не захочу.

Плюють у душу. Та нехай!
Я сильна, витримати зможу.
Кажи, я слухаю, давай!
Я знати ВСІ дрібниці схочу!

До чого люди опустились,
Як низько впала їх душа..
Я витримаю все, клянуся,
Я зрозумію.. бо така.

Я так сваритись не люблю,
Ну чесно… ще й через дрібниці!
І після цього ніч не спиться,
І сон не сниться.. все не так.

Наталія Попп

Східна поезія

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ дев'ять = 10

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>