Її зустріли заводи,

Її зустріли заводи,
місто металургів та одного генсеку,
заводи були під чарами вроди,
все місто у квітні отримало спеку
Вона цілувала, так м’яко і ніжно
все місто дивилось на її білосніжні
емоції,
весною,
у квітні,
у місті костелів,та церков столітніх
вона відчувала себе комфортно.
Зелені очі сканували проспекти
світогляд про місто був змінен істотно.
Одразу з’явились глобальні проекти
про весну,
про квітень,
про об’єкт поцілунків
який натякнув на можливі стосунки,
який намагався схопити парфум
її шкіри, що схожа на шляхетний велюр,
який танцював під звуки сопіння
коли вона спала,під свічок мерехтіння
що все навкруги робило магічним,
у ніч коли дзвони заграли велично
з тих самих церков,що віщали про свято.
Легкий свіжий запах квітучої м’яти,
доносився з клумб і місцевих дворів.
Він,невтомно продовжував її обіймати
Від себе пускати ніяк не хотів.

Гриміли колеса японських вагонів,
лиш залишились номери телефонів
і два абоненти,з пташками в думках
та свіжі мозолі на ніжних руках.

Автор: Владислав Маліцький

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− п'ять = 4

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>