Його сумний, лукаво-ніжний погляд,


Його сумний, лукаво-ніжний погляд,
мурашками по шкірі… уві сні…
Тримаю за руку, молю: “будь поряд,
з тобою я палаю у вогні…”

З тобою танцювала я у зорях,
і смакувала щастям на губах.
Твою любов тримала у долонях,
а ніжну пристрасть бачила в очах.

Не розчиняйся! Я благаю! Милий!
Тебе кохатиму я все життя!
Хоч будеш ти старий, хоч сивий,
не згаснуть мої з серця почуття!

Лише не йди
не йди зі сну
любимий…

(с) Говорадло Анастасія


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 − = два