Захисникам

Захисникам

Я прокинулась уночі:
Я тремчу, за вікном гроза.
Почала збиратись мерщій
На перший міський вокзал.

Вже в плацкарті: тут матері,
Чоловік в такому ж пальто,
Як у тебе. Рушають всі
За близькими.
В зону АТО.

І ніхто не зупинить нас:
На очах і від сліз сліди,
І від страху. В цей пізній час
До загиблих йдуть поїзди.

Я приїхала. В цій глушині,
Де були ви, тепер зима.
Я питала: «Чи всі живі?»
Всі живі, а тебе нема.

***
Я прокинулась. Знову бій,
Знову збої координат,
Не знаходжу тебе уві сні
І не можу забрати назад.

Цілу вічність надія живе:
Як вві сні не можу знайти,
Значить, все погане мине,
Значить, довго житимеш ти.

Буде мир. Так, я вірю в це.
І від цього у серці щем:
Я твоє щасливе лице
Сотню років зрітиму ще!

І замліють зірки у серцях –
Заблискоче небесна синь
Дай, Боже, сил бійцям!
Амінь.

Ірина Сажинська

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять − = 5

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>