Запитай її душу,чим тепер вона живе…


Запитай її душу,чим тепер вона живе…
І чи плаче за щастям задощілими…вечорами?
– Все,як в завчених тезах – за спиною лиш вітер реве,
і болі жіночі в душі проростяють рядками.
Ти мовчав стільки літ,та цей камінь сточила вода.
І пройшла марнота,що волосся тобі засрібли́ла.
І немов-би все є, та ночами бракує тепла.
Зпала та пелена, що роками тебе сліпила.

Запитай її душу.Чи озветься вона на твій голос?
Чи натягнеться з болю,мов часом забута,струна?
Ти б її повернув…Ти б за неї віддав свою волю.
Ти б її пригортав.Ти б голубив її, та вона…
Просто жінка.З давно і навіки забутим минулим.
Все в житті відбулось.Не чекала тебе.Не в сльозах.
Все у неї було́ – лиш омріяного … не бу́ло.
Все й у тебе було́.Крім омріяної … на руках.
Не тривож її сни.Не вривайся в реальність незванно.
Ви – мов два береги.Не зійтись вам удвох на віки.
Дуже боляче,знаєш,бороздити приховані рани.
Не займай її,чуєш?Ти при зустрічі – мимо пройди.

Ruzhena


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

1 коментар для “Запитай її душу,чим тепер вона живе…”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


5 − = чотири