Запитай її душу,чим тепер вона живе…

Запитай її душу,чим тепер вона живе…
І чи плаче за щастям задощілими…вечорами?
– Все,як в завчених тезах – за спиною лиш вітер реве,
і болі жіночі в душі проростяють рядками.
Ти мовчав стільки літ,та цей камінь сточила вода.
І пройшла марнота,що волосся тобі засрібли́ла.
І немов-би все є, та ночами бракує тепла.
Зпала та пелена, що роками тебе сліпила.

Запитай її душу.Чи озветься вона на твій голос?
Чи натягнеться з болю,мов часом забута,струна?
Ти б її повернув…Ти б за неї віддав свою волю.
Ти б її пригортав.Ти б голубив її, та вона…
Просто жінка.З давно і навіки забутим минулим.
Все в житті відбулось.Не чекала тебе.Не в сльозах.
Все у неї було́ – лиш омріяного … не бу́ло.
Все й у тебе було́.Крім омріяної … на руках.
Не тривож її сни.Не вривайся в реальність незванно.
Ви – мов два береги.Не зійтись вам удвох на віки.
Дуже боляче,знаєш,бороздити приховані рани.
Не займай її,чуєш?Ти при зустрічі – мимо пройди.

Ruzhena

1 коментар до “Запитай її душу,чим тепер вона живе…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять − = 7

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>