Здається, все прямує нанівець.

Здається, все прямує нанівець.
Від листопаду тхне лише нудьгою.
Холодна кава, зошит, олівець…
Самотня я сумую за тобою.

Ілюзія кохання і вірші –
Це все, що береже мене від стресу.
На клаптик твого серця і душі
Назавжди пролилось гірке еспресо.

Свідомістю керує кофеїн…
Тобою буду дихати і жити,
Ніколи ж не назву тебе своїм…
Твою любов потрібно заслужити.

© Света Захарчук ( Svetok )

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


2 + = дев'ять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>