Життя безжально вносить корективи,

Життя безжально вносить корективи,
Пожвавлюючи швидкоплинний час,
Якби ж ми всі життя своє любили,
То і життя мабуть любило б нас.

За кроком крок , із дня у день ідемо…
Куди? Навіщо? Спішимо за чим?
Немає часу подивитись в небо,
Аби хоч інколи поммилуватись ним…

Душа…. Вона добром повинна жити,
Красою дихати і випромінювать тепло,
Як би ж то вміли ми життя своє любити,
Тоді й життя б до нас привітнішим було…

Всі справи відклади , важливі й невідкладні.
Подумай чим ти жив і зупинись на мить….
Не нам життя, а ми йому підвладні.
Не квапте час життя і так летить…

Автор: Юлия Смиян

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 5 = два

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>