Життя пульсує, щосили б’ється ,

Життя пульсує, щосили б’ється ,
і заживають минулі рани.
Невже ж у людей немає серця,
що вже стають вони ворогами?!

Життя біжить, як кров по венах,
і серце продовжує битись.
І всі ми граємо на своіх сценах.
І маємо маску, щоб від інших закритись.

Життя іде, і ми ідемо…
Легким, безтурботним воно нам здається.
Та вже від правди ніде не втечемо:
Не ми— то життя— не має серця.

Автор : Лена Сирык

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 1 = вісім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>