***


***
Не говори, як в тебе все холоне,
Не йди до мене, як вже не горить.
Нехай усе так буде, хай потоне,
Нехай затягне хмарами блакить.

Та ти ще поряд, ще я можу бути.
Така то дивна в тебе є любов.
Можливо, я не можу щось збагнути,
Почути сенс в завилинах розмов?

То перше діло – покохать бурхливо,
Останнє діло – кинути когось.
І жах не в тому, що у всіх – щасливо,
А що для тебе щастя не знайшлось.
Дарина Силенко


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


7 − два =