А квіти для кожної жінки,


А квіти для кожної жінки,
Як усмішка Сонця з неба.
Ти їй подаруй жоржинки,
Коли вона зла на тебе…

Або ж подаруй ромашки,
Тоді вона ніжна буде…
А можеш іще волошки –
Ніколи тебе не забуде…

Даруй маленькі іриси,
Побачиш відразу щастя.
Тихесенько усміхнися –
Й цілуй своїй жінці зап’ястя.

Влітку даруй їй айстри,
Весною ж бузок пахучий..
Твориш ти сам її настрій,
Щоб був він завжди квітучий…

Даруй букети маленькі,
Або ж величезні дуже…
Бо жінці потрібна увага.
Ти це пам’ятай, мій друже!

Автор: Даша Кравчук


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 + = десять