А, можливо, ти іншу любиш?


А, можливо, ти іншу любиш?
І для неї будуєш храм?
А якщо це все помилка, чуєш?
А якщо не судилось нам?

Я занадто кваплю події,
Не в взаємності навіть річ.
Може ти не такий, як мрію?
І все зникне, як пройде ніч?

Може краще не бачитись зовсім?
Вже залишимо все отак.
І тоді, як настане осінь,
Ти зігрієш мене в думках.

Я віршів напишу багато,
Ти читатимеш… може й ні.
І не буде ніяка втрата
Тягарем на моїй душі.

І не буде вже більше болю,
Обіцяю, не буде сліз!
Та чому, та чому тобою
Я хворію і бачу скрізь?

Сумніваюся дні за днями,
Обмірковую всі шляхи…
А, можливо, для мене храми?
А, можливо, для нас дахи?

І навмисне зійшлись події,
Що судилося нам зійтись?

Як же сильно ця думка гріє!
Як би нею не обпектись!

Автор: Яна Жаура


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 3 = два