А ви колись по-справжньому кохали?


А ви колись по-справжньому кохали?
А ви жили по-справжньому колись?
Тих, кого любите крізь відстань відчували?
“На всіх парах” на зустріч ви неслись?

Ви мріяли колись про мить розлуки
лише для того, щоб зустрітись знов?
Щоб ще сильніше братися за руки,
щоб ще сильніше відчувать любов?

А ви колись чекали мить прощання
з надією: побачимось ми знов…
Ви цілувались так, немов востаннє?
Ну що ховає слово це, “Любов”?

І кожен з нас вже бачив так багато…
Були проблеми – всі крізь них пройшли!…
Та все ж… Ви вмієте по-справжньому кохати?
А ви колись по-справжньому жили?

Дід Михалич ©


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять + = 16