Четверта ранку. Я і чашка чаю…


Четверта ранку. Я і чашка чаю…
Вікно відкрите. Вулиці вогні…
Кого я все стою і виглядаю?
Не знаю… Сумно так мені…

Четверта ранку. Ніжна прохолода…
Весняний сніг під вікнами лежить…
А я не сплю… О, ні, мені не шкода…
Стою. П’ю чай. Смакую кожну мить…

Четверта ранку. Дощик накрапає…
Весняний вітер промайнув ледаче…
Ще мить і обрій знову запалає…
Й проснеться все, відродиться неначе…

Четверта ранку. Дощик накрапає…
Вікно відкрите. Я і чашка чаю…
Обнявши тишу, містом сон блукає,
А я не сплю… Світанок зустрічаю…

Дід Михалич


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

1 коментар для “Четверта ранку. Я і чашка чаю…”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 4 = десять