Давай інкогніто. Без


Давай інкогніто. Без
імен і стареотипів.
Помовчимо під звуки
дощу і джазу.
Ми захворіли,
коханням чи, може,
грипом.
Ми хворі. А значить –
заразні.
Давай помріємо. Про
тихі вулиці.
Нічний Мадрид, або
Валенсію.
Невтомний джаз. У
небо хмуриться.
У нього депресія.
Давай втечемо від
п’яних компаній.
Нехай нам заздрить
парочка кожна.
Станцюєм сальсу – і
драла в Іспанію.
Ми діти. Нам можна.
Давай повірим. У шафі
Нарнія,
а сірі очі – то лиш
безодня.
Впадеш і крапка.
Стою на грані я.
Ні, не сьогодні.
Давай станцюємо.
Востаннє. Парою.
Востаннє вип’ємо.
Сідай до столу.
Життя – street dance.
Це танець над
хмарою,
Це рух…по колу.
(А. Гордун)


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


4 + дев'ять =