дещо про любов…


дещо про любов…

Мені кажуть : любов стає звичкою,
Якщо в шлюбі багато років…
Ох знавці ж! Чи стояли із свічкою
Ті філософи та диваки ?

Що їм знати про справжню історію
Двох сердець, що з’єднались в одно,
В кого шлюб не якась бутафорія,
Спільний шлях, спільно зняте кіно.

Із роками любов все міцнішає,
Наче добре ігристе вино,
І ховається пристрасть під тишею,
Раптом вибухне, й ляже на дно…

Боротьба до останнього подиху
За коханих триває, кипить…
Вистачає й запалу і пороху,
І солодша за мед кожна мить..

Вже позаду сварки або ревнощі
Вже втомились від зайвих пригод,
Вже лишили дрібні неприємності,
Вдвох долаємо гори турбот.

Тож не бійтеся шлюбу, закохані,
Не тьмяніє з роками любов,
То байки для нещирих й сполоханих,
Хто живе в світі певних умов.

Кожен сам йде шукаючи істину,
І цей пошук дає відкриття:
Що любов може бути барвистою
Доки спрага в нас є до життя.

Людмила Лєгостаєва


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 1 = сім