Доньці


Доньці
Сонце в твоїх долонях,
Сонце в душі розлите,
Час світлий твій, невагомий,
В очах-оксамитове літо…

В очах-пустотлива іскринка,
І сонце, і липень зігрітий,
До райдуг твоєму дитинству
В світ мрій знов нестримно летіти.

І грає знов вітер з волоссям,
Усмішка, і дотики щирі,
В житті твоїм щоби збулося
Все повне натхнення і віри…

Сонце в твоїх долонях,
Сонце в душі розлите,
Серце,любов”ю повне,
(Бо ж їй не дано зотліти…)

(с) Ольга Умінська


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


п'ять + 4 =