Хай вітер теплим спогадом сьогодні


Хай вітер теплим спогадом сьогодні
зашкрябає по шибці, і тоді
пушинкою підхопить із долоні
повітряний цілунок мій тобі.

Цілунок із минулого. Тепліший,
ніж сльози на обвітрених губах,
чутливіший, ніж крик душі у вІршах,
тихіший, ніж опівночі мольба.

За кожну мить, тривалістю у вічність,
за дзвін струни від дотику долонь,
що загасити просто було нІчим
сердець всепоглинаючий вогонь.

За ту зорю, відчужено-далеку,
яку, мов долю, клав мені до ніг,
за першу найкоротшу нашу стежку,
і довгу, як життя, останню ніч.

За всі таємні сповіді й тривоги,
що світ людський, мов маятник, хиткий.
За те, що маю замість епілогу
сузір’я літер, стиснуті в рядки.

Що ніс в одній руці мені півсвіту,
а залишив на пам’ять тихий біль…
Торкаюся до губ цілунком вітру
і не кляну… а дякую тобі…

© Надя Ковалюк


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


2 + дев'ять =