і блідне шкіра п’ятою стіною


і блідне шкіра п’ятою стіною
я серед вас мій дім мої єдині
слова забуті незабутні рухи
від пуповини рвуся з вами миті
до домовини бути бути бути

тут тужні коні ходять воду пити
з моїх очей прочинених причинних
з маленьких див в які я вірю щиро
з великих бід які я вірю ніби
ідуть до мене голови хилити

мій дім дитинний білий як ніколи
мовчу в тобі тобі мовчу для тебе
почуй як грузнуть у підлогу губи
і німоту що вигризає древо
у тебе падаю у дошки ніби в руки

несеш мене я в тилі твому тілом
розбитим військом густо кровоточу
поміж живими й мертвими лиш вікна
і світ на виліт вікна тіло пори

і світла стільки господи й любові
на весь мій дім на три останніх годі
від пуповини мені по горло
до домовини ніколи й нікого

Автор: Теофіпольський Лось


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 1 = три