І він упав, прикрив собою трави,


І він упав, прикрив собою трави,
Своєю кров’ю землю напоїв…
І він упав… упав зі словом: «Мамо!
Прости мені, я вижить не зумів…»

Він був солдат… Але він був і сином…
Для матері він щастям був останнім!
І журавлі летять у небі клином
Над сином, над солдатом у прощанні.

А мати там, далеко за фронтами,
Чекає сина, ставши на поріг.
І прийде їй послання з журавлями,
Що він – ГЕРОЙ, що він в бою поліг…

І впаде мати з криком на порозі,
Мов привид, божевільна і бліда.
І пролунає ехо на пустій дорозі:
«Будь проклята, будь проклята, ВІЙНА!»

Таких історій на землі багато
Й у пам’яті вони будуть віки.
Так уклонімось низько всім солдатам,
Які за нас в боях тих полягли!

Марина Мазур


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− вісім = 1