Коли над морською водою


Коли над морською водою
Сонце дбайливе зійде
То день починається знову
А серце пустує моє

Крізь вітер по хмарах біжу я
А небо таке голубе
Десь із землею межує
Де місяць чекає мене

Вже сонця проміння не гріє
Вогонь обпікає думки
Вода мої очі чарує
Земля промовляє: “Лети”

Злітаю я ніжно, мов пташка
Торкаюся крильми трави
Тепер мені більше не страшно
Я може вже звідси піти

Ксюха Скоциляк


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 8 = п'ятнадцять