КОРАБЛИК


КОРАБЛИК

відлига осіння м’які біоритми
виходиш з кімнати і тягне курити
світити вогні крізь туман
не квапся кораблику швидше причалюй
ніщо не розвіє твоєї печалі
сліпий океан

якщо твої вени відкриті мов шлюзи
якщо твої спогади мертві медузи
або якщо навіть живі
тримай свої крапки скидай свої коми
і май собі у арсеналі прийоми
як доля твоя – больові –

з прихватом за руку з прицілом на серце
та втрати не варті – розбитого скельця
і всіх недопитих пляшок –
у наших під’їздах у скверах і парках
в юнацьких чернетках в ошатних фільварках
у мріях загорнутих в шовк

і те де я схибив і те у що вірив
не важить сльози у годину приливів
кохана ти знаєш про це
я буду стрибати хиткими вітрами
я гратиму гами твоїми ногами
бо музика понад усe

Автор: Дмитро Лазуткін


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять + = 14