Лежала ніч під ковдрою


Лежала ніч під ковдрою
І слухала дощі.
Шалені світла промені
Торкалися душі.

Лежала ніч і слухала
Мільйона крапель спів
Закутана по вуха,
Подалі од вітрів.

Не заважали зовсім їй
Людей тісний потік,
Завжди похмура осінь,
Автомобілів крик.

Води оця симфонія
Від серця ма ключі.
Лежала ніч під ковдрою
І слухала дощі.

Автор: rabbitrodger


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


4 + = дванадцять