лист від живих живим


лист від живих живим

Тиша окреслює голос
і силу волі,
світло проб’ється
крізь чорноту ночей.
Я не ховаю плечі
посічені голі –
шрами на тілі
то мовчазний трофей.

Я не ховаюсь –
світло крізь мОї пальці
перетікає в не ідеальний
світ.
Будь ким завгодно,
тільки не вічним бранцем.
Будь уособленням волі
на сотні літ.

Будь уособленням віри
у щось хороше –
чАсом вона тримає на сОбі
всіх.
Очі чужі не завжди для нас
ворожі.
Очі чужі мають свій жаль
і сміх.

Так на обдертій бруківці
зникають сльози.
Дивно і лячно від того
моїй душі.
Дивно було би слухати тільки
розум.
ЧАсом ви ж наче рідні,
але чужі.

Близько тримай ворогів –
аж по біля серця.
Будь уособленням правди
крізь чорний дим.
Шрами на тілі –
кулі, залізо, скельця…
Шрами на тілі –
лист від живих
живим.

Автор: Даценко Влада


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 9 = сімнадцять