Людська душа немов вокзал,


Людська душа немов вокзал,
Там безліч зупинялось перехожих…
Когось ти зустрічав і проводжав,
А з кимсь прощався… і назавжди, може…

Хтось був в душі одну єдину мить,
А хтось чекав роками на потрібний потяг,
Хтось змушував тебе для щастя жить,
А хтось життя все планував на потім…

Хтось шлях тобі вказав потрібний,
А хтось тебе з дороги просто збив,
Хтось вірив в тебе, в твої перемоги,
А хтось у душу тільки плюнути хотів…

Та ти не закривав дверей нікому,
Ти знав, що так потрібно і так є –
Немає на шляху життя звичайних перехожих –
Це Доля в різних образах перед тобою постає!

Вона одна тебе і б’є й голубить,
Вона тебе гартує і постійно вчить,
І щоб урок її важливий ти засвоїв
Душа повинна через себе купу люду пропустить…

Автор: Світлана Пазиченко
01.05.15


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ один = 8