Мода столична…Не знає слів каяття.


Мода столична…Не знає слів каяття.

В цій квартирі пахне кавою.І гірчить самотністю.
В цій квартирі, так часто, бракує відвертих розмов.
Тут байдужість витає над безкінечною осінню,
й почуття всі закриті на залізний засо́в.

У цих стінах,вкрай рідко, бувають споріднені душі,
лиш пропилені книги. А в статус – ” Відсутність уваги”.
За вікном – на асфальті – дощ малює калюжі…
Споглядати ЇХ світ – єдині квартирні розваги.

Врешті,часами, може лунати музика …
Ніжна й болюча. Солодка й терпка водноча́с.
Тут мовчить телефон – от така чудернацька фізика.
Тут пише самотність свій, задушевний, романс

Маленький диванчик – втомлений від власної старості,
вічно-живий монітор і бутилка хмільного вина.
– Мода столична не терпить до себе жалості!!
Мода столична… Не знає слів каяття.

Тут без поспіху все – робота, книги, безсоння.
Увечері фото нові епатажно летять в Інстаграм.
Тишина й пустота прикрашають старі підвіконня.
Самотність… Чи Свобода? – Тут кожен вирішує сам.

Автор: Ірина Баліцька


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 − сім =