мова моя проста чути її звідусіль


мова моя проста чути її звідусіль
береш брудного листа –
стискай його з усіх сил

бачиш ліній злам і шорсткий перевал
це мої спогади там решти наших навал
вільно тобі – лети
томно тобі – лягай

поміж усі світи – цей неналежить нам
ми тут лише кілька хвилин
море в зеніті небес
міцно це загорни у долоней прес

я не говорю слів чую лише дірки
що залишаєш ти поміж моїх вітрил
досить уже іти
досить уже повір
спалені вже мости
зірвани струни лір

скроні твої тут мов осередок тепла
серце б’ється квапливо і наступає імла
все що у мене було завше жило в тобі
дотик руками – раз – губить усі сліди

мова моя проста чути її звідусіль
береш нагого листа –
списуй його до дір


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


5 − = один