“Насправді”


“Насправді”

Насправді смерть страшна.
І ти не уявляєш – аж наскільки.
Якщо не віриш – сам закрий повіки
І підійти повільно до вікна.
От уяви себе у тій коробці,
Що поряд твої родичі всі плачуть,
Кидають землю зверху, на удачу,
Що наче пам’ятають, так назло всім.
Насправді смерть страшна і це не жарти.
Ти – наче байк, в якім закінчилось пальне.
І ніби в спину хтось тобі пульне….
А ти лежиш. Нема куди тікати.
Насправді не так страшно помирать.
Страшніше те, що ти навік зникаєш.
А потім переправи не шукаєш.
Страшніше те, що вже не обійнять.

Автор: АкваМарин


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 − = п'ять