Не хвилюйся, не сумую,


Не хвилюйся, не сумую,
Не палю мов бабця стара.
П’ю потрохи для настрою,
Вранці – тільки чорна кава.

Не роздвоююсь, навпроти
Я збираюся в єдине…
По шматках з цілої купи
Я складаюся в одне.

Не турбуйся, без образ,
Розумію, що й навіщо.
Стільки збитих, глупих фраз
Про “любов”, “життя” й “навічно”…

Не зупинююсь, поволі
Кріз всі терна проберусь,
І з усміхненим обличчям
Я до тебе повернусь.

© Anri ta Nis, Алчевськ


Східна поезія

  • Хорошо, что еще дышится, Хорошо, что еще дышится, Ходится, смотрится, говорится, А порою вот даже пишется, Только смеяться совсем уж не хочется... То […]
  • А я все чекаю, коли вже відпустить, А я все чекаю, коли вже відпустить,Коли охолоне, коли догорить,А вóно сміється із мене та й сиплеВіршами і мріями, доки він […]
  • За душу, за сердце, за разум в ночь, За душу, за сердце, за разум в ночь,сбегаю за грани своих пределов,И даже за жизнь и за смерть но...Но только сбегу ли куда […]
  • Мне тебя слишком мало. Мне тебя слишком мало.Мне себя слишком много.Что бы потом не стало -Я не хочу другого.В этой тиши безбрежной,В этом девятом […]
  • Чем же закончится все это, знаешь? Чем же закончится все это, знаешь?Вот и ко мне не приходит ответ.Ты постепенно меня убиваешь,Нежно, но твердо ведешь на тот […]

1 коментар для “Не хвилюйся, не сумую,”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 8 = дев'ять