Неначе світло у кінці тунелю,


Неначе світло у кінці тунелю,
Неначе сонця проміть після тьми,
Настане мир для мене і для тебе,
Не буде вже кривавої війни…

Нам лиш завжди потрібно пам’ятати,
Про рідну землю, синьо-жовтий стяг,
І хай благословить в дорогу мати
Синочка воїна, хоч сльози на очах…

Ви будьте лиш відважними, солдати,
А ми молитись будемо в цей час,
Вас гради й пулі будуть оминати,
І скоро ви повернетесь до нас…

Ксеня Наварівська


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ три = 6