Під свисти куль латаю старі рани,


Під свисти куль латаю старі рани,
Криваві руки гріються в бинтах,
Сімейне фото – то моя відрада,
І мирне небо ввижається у снах.

Я дні в полоні, я дні палаю в пеклі,
Прокльони чую в день і у ночі,
Я вже готовий, я не боюся смерті,
Але триматися я обіцяв доньці.

Бійці,солдати чи може люті звірі
Нас градами обстрілюють щодня?
Я так стомився, я хочу жити в мирі
І в мирі щоб жила моя сім’я.

Я вже не сплю, живу єдиним днем,
Та й жити вже, на жаль, не має сили,
Вмиваюсь кров’ю і нічним дощем,
І думаю, чому мене не вбили?

Навіщо я страждаю в сирій ямі,
За що катують нелюди мене?
За те що Батьківщину захищаю,
Не вірячи, що скоро все мине.

Не вірю я, а мріяти боюся,
Бо мрії для дітей, а в нас лише бажання,
І поки я в полоні за життя борюся,
Ви покарайте, за мої страждання.

Ксенія Леміш


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− шість = 3