Про Ольгу Фреймут


Про Ольгу Фреймут

Я бачив дивний сон. Немов до мене в хату
Програма «Ревізор» схотіла завітати,
І камери, світла, і Фреймут в рукавицях,
Вже стали на поріг, а я почав хреститься.
Куди же ти валиш, білявко, схаменися,
Я – вуйко з полонин, а ти – висока птиця,
Ти з Лондона мадам, ти вельми гонорова,
Я – хлопець із села, у мене є корова.
На тебе я дивлЮсь і бачу:дуже схудла,
Спечу тобі млинець, а там в куточку – пудра,
У шафу не дивись, бо твОго там немає,
Сідай на мій диван, поп’ємо краще чаю.
Ти розкажи мені про Київ і Притулу,
Не лізь у мій сервант, ну що ти там забула?
Я самогон зварив і маю банку смальцю,
Ходи, мала, сюди, хапнем по п’ятдесятці.
Я свинку зарубав, тобі наріжу сала,
Свиня – натур-продукт, ще ГМО не мала,
В каструлю зазира? То типу, як спагеті,
Якщо не стане нам, то є ще у пакеті.
Такий ось я Іван, така у мене хата,
Резини не тягни, давай сертифіката,
Я бачив дивний сон. Прокинувся поволі,
Закінчився ефір. Нема вже Фреймут Олі…

Автор: Ваня Добруцький


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять + 8 =