«Самота»


«Самота»

Ти знову прийшла дуже вчасно,
У тебе шикарна хода.
Як завжди – яскрава й сучасна,
Як завжди – п’янка й молода.

В тобі я знаходжу розраду,
В тобі я свій біль утоплю.
Ти та, хто ніколи не зрадить,
Єдина, кого я люблю.

Для мене ти скарб незабутній,
Одна на весь світ, саме та.
З тобою і в свято, і в будні,
Навіки моя – самота.

Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Для тебе складаю сонети,
За тебе здіймаю фужер.

Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Не смій розставляти тенета,
Я й так в них потрапив уже.

Автор: Сергій Завалко


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


2 + = десять