Синьо-жовтими барвами повняться наші майдани…


Синьо-жовтими барвами повняться наші майдани…
На війну відправляє країна мільйони синів.
І ще довго пектимуть у душах скривавлені рани.
І ще довго багритиме кров позолоту ланів.

Тільки ми – молоді, ще живі і ще повні відваги.
Українці, борімось! Вкраїно, вставай, чорт візьми!
Хай нам Бог допоможе і Небо пошле нам наснаги…
Під прицілом, під градом таки залишитись людьми.

Плаче небо вже рік за синами з Небесної Сотні…
Гинуть сотнями знову на Сході герої Чоти…
Це і наша війна: на кону – наше завтра й сьогодні.
Синьо-жовта країно, ми маємо перемогти!

Марина Лапай


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять + 1 =