Сліпенька бабуся у хаті,


Сліпенька бабуся у хаті,
Онуків чекає давно.
Їй хочеться їх обійняти,
А їм? А їм – все одно.

Бувало спече їм хлібу,
Надоїть стара молока,
Онуки чекають обіду,
Її виглядають з вікна.

Пройшло може років зо 20,
Вже ручки і ніжки тремтять,
Душею їй 18,
По паспорту ж 75.

Сидить вона днями й ночами,
Чекає онуків вже рік,
Думки відлетять з журавлями,
Похилиться хата набік.

Весною старенька бабуся,
Заварить без цукру чай,
Їй очі онуків всміхнуться,
“Рідненька, гостей зустрічай”

Автор: Лела Шило


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять + 7 =