Сьогодні я поли́шу всі епітети,


Сьогодні я поли́шу всі епітети,
у шафу скину, одягнусь в «проста»,
і буде хай мене складніш помітити.
Сьогодні я писатиму листа.

Сховаюсь там, де небо пахне кленами.
Цупкий папір, дешевий олівець…
Я щиро зав’яжу слова катренами,
нехитро так, бо я ж і не митець.

Химерити не будуть в них метафори,
навіщо серце пхати у вуаль?
Скажу, що у моїй душевній амфорі
чуття несміло-чисті, мов кришталь.

Що літо знов прослалось гобеленами
із ніжно-свіжих і тривожних трав.
Я теж отак вертатиму рефренами,
ламаючи граніт твоїх октав.

Вертатиму, пізнавшися з адре́сами.
До скрині лист, а мав би у конверт…
Залишусь знову недопоетесою,
якій потрібен лиш один поет.

© Іра Саковець


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять + 5 =