ТИ МИНАЄШ В МЕНІ


ТИ МИНАЄШ В МЕНІ

Я тебе забуваю, ти минаєш в мені
час тече мовчазною рікою.
Тільки злегка лиш спогад на самому дні,
ти навічно лишилась такою.

Ти минаєш в мені як ранкові тумани,
що без сліду на сонці зникають.
Ніч загубить усі випадкові обмани
їх назавжди за снами сховає.

Як холодні вітри, ти минаєш в мені.
Мовчки темрява змінює світло.
Тихо танеш,як сніг навесні.
Ти зникаєш в мені непомітно ….

Ковальчук Віктор
11.05.14


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


чотири + 8 =