Ти прийдеш якось вранці,в порожню квартиру,


Ти прийдеш якось вранці,в порожню квартиру,
Вип’єш келих червоного вина,
Сядеш на стілець,подумаєш,згадаєш,
Ким для тебе була вона.

Ти один,в самотній квартирі,
Думки розбили на шматки,
Сидиш як миша та у тій в’язниці,
І докурюєш останні цигарки.

А десь по місту: ходить,бродить,
Стрибає й посміхається вона,
Вже гріють інші тепер долоні,
І щаслива дівчина сповна.

Так хотів почути голос,
Вдихнути запах твоїх волось,
Застрягнути в твоїх обіймах,
Я так хотів і що маю ось..

Олександр Мелещук ©


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


три − 2 =