То був не сон, клянусь тобі, не сон –


То був не сон, клянусь тобі, не сон –
Я бачила душею, не очима,
Як поспіхом щури ішли на трон
І по-ново́му жити всіх учили.

Мій берег Мрій став берегом Золи́.
Там схожі на уламки Атлантиди,
Безкрилі чорні лебеді пливли
Й прощались, замість того, щоб любити.

І замість снігу – тінню з висоти
Дивився во́рон поглядом Ере́ба,
І замість жита – вздовж полів хрести
І темнота. А так хотілось неба.

Брехали судді, гнулись вівтарі,
До Юності на гріб вклоняла квіти
З незнаним болем Старість матерів,
Коли хотілось жити, просто жити.

І замість білих суконь – чорний шовк
На березі Золи́ вдягала жінка,
В той час, коли на березі Зірок
Так солодко комусь кричали: «Гірко!»

То був не сон. Від Ареса руки́
Мій берег Мрій стогнав від сліз і кро́ві…
І так безпечно сяяли зірки
Десь там над златоглавою Москвою.

© Надя Ковалюк


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять − = 1