Твоя гавань – це ще… і ще…


Твоя гавань – це ще… і ще…
І, напевно, було б… більше,
Якби я не писала вірші
Під тобою, як під дощем.
Упираючи стегна в ліжко,
Підставляючи груди – Богу,
Твоя правда – це ще… і трішки.
Геть усе! або: Геть нічого!
Відпустивши громи, цунамі,
Руйнівна у творіння сила.
Віддаюсь… Із привітом мамі,
Що такою мене народила.

Автор: Келя Ликеренко


Східна поезія

  • Мій любий хлопчику, це нестерпно, Мій любий хлопчику, це нестерпно, та слід покінчити все розривом. (бо, якщо відьмі зцілити серце, то вона втратить магічну силу) […]
  • Пишемо великий вірш. Із кожного по два рядочки. 😉 Пишемо великий вірш. Із кожного по два рядочки. 😉 Поїхали:Я у цьому житті ще до вчора був найщасливішим, Cвітла мрія […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • Марія любила музику, грала росами, Марія любила музику, грала росами, ходила по оксамитовій стежці босою, просила води напитися, змучена спрагою. То йшла, то […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ сім = 9