У тебе очі кольору весни,


У тебе очі кольору весни,
Моя зима безсила перед ними.
Прийди хоча б пташиною у сни,
Я так давно ненавиджу цю зиму.

Мене стомили вічні заметілі
Й душа лиха, що стала крижаною,
Моя зима така безжально біла,
Врятуй її солодкою весною.

Врятуй мене усмішкою в очах,
Побудь підсніжником і першим, і останнім,
Я кожну ніч чекатиму у снах
Твою весну безмежного кохання.

І я, можливо, все не так роблю,
У тебе ж очі – колір мого раю,
Здавалося б, тебе я так люблю,
Та я тебе, як мінімум, кохаю.

А ти прийдеш в мої холодні сни,
Ми просто розминемося з тобою,
І тільки очі кольору весни
Мені і досі не дають спокою.

Олена Сьомак


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


5 + = дев'ять