Уклін вам низенький,


Уклін вам низенький,
ви наші рідненькі,
що вмерли за мене,
за нашу неньку,
що ваші серденька
під кулі сходились;
ви вмерли, щоб ваші
нащадки родились.
Ви самі цвіли ще:
вродливі, дитині,
були такі юні,
ні в чому не винні,
не бачили світу,
ще мало зазнали;
не знати потіх вам,
котрих ще не мали.
За що вас убили?
за що розстріляли?
чи ж ви тим собакам
щось прикре вчиняли?
дітей їхніх били?
коханок відняли?
чи ж ви їм хоча б
криве слово казали?
Недовго спокійно
вони зможуть спати,
ті виродки, гниди,
й ті сім’ї шакалів!
За ваші серденька,
голівоньки, груди
буде їм від Бога
нещадна покута!
Злягли ви достойно,
та шкода безмірно
батьків ваших, сиріт,
коханих і діток…
Ви вмерли за правду,
і віданно, щиро.
Доборимо волю!
Спочиньте із миром.

Автор: Христина Майданій


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 − один =