в цей зимовий вечір вона телефонує до мене.


в цей зимовий вечір вона телефонує до мене.
говорить, що її все дістало, що їй погано,
чекає, коли прийде тепло і буде листя зелене.
люди холодні, як лютий, зникли під ранок.

сьогодні тільки сніг тихо говорить під її ногами,
серце зимове болить, як простуджене горло.
час витікає із кранів, не знаючи, що буде з нами.
вона чекає весни, я слухаю, як тремтить її голос.

я їй говорю: – слухай, усе, що не твоє – відпусти,
усе, що твоє – залишиться завжди з тобою.
твій біль згодом зникне, як сніг, і стане пустим
і час повільно пливтиме далі своєю рікою.

вірю, страшно, бо не знаєш чого чекати далі,
кому довірити любов, яку вкотре розбили.
як тобі пояснити, що всі дні – це дрібні деталі,
які зупиняють серце, щоб набратись сили.

і доки ти боятимешся залишатись в квартирі,
якщо буде потрібно, я завжди буду поряд.
оберігатиму серце, по якому стрілять, як в тирі,
вдивлятимусь у твій, як ніч, темний погляд.

і в твої сни вриватиметься минуле і білі кити,
за вікнами знову сніг замітатиме пам’ять.
забувай, моя пташко, усіх, що від тебе пішли.
хай час, поки ти спиш, твої спогади спалить.

усе буде добре обов’язково, але буде важко.
ця зима лиш зупинка для тих, хто мав зійти.
якщо буде боліти, бийся і не здавайся, пташко,
мені зупиняли подих, я ж дихав, зможеш і ти.

Боденчук Богдан


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


три + = 10