«Веди свою дорогу…»


«Веди свою дорогу…»
«Веди свою дорогу…»

Веди свою дорогу навпростець,
Нехай вона тобою не керує.
Це кожному під силу. Твій терпець
Не увірветься. Хай тебе рятує

Ця твоя віра в ба́жане життя,
І моє слово, сказане так вчасно.
І цей вогонь у грудях не погасне,
Якщо це справді щирі почуття.

Іди до мене. Впевнено іди.
Нехай цей ризик дорого вартує,
Та ти не вбережешся від біди
У теплім домі. Ризик загартує.

І тво́я воля стане ще міцніш,
І тво́я сила скорює вершини.
Долай до мене милі і аршини,
Прийди і врешті-решт мене потіш.

Я зачекаю. Лиш не відступай.
Поставив ціль – веди її, дове́рши.
Доки я вірю в тебе, приїжджай,
А я тебе зустріну, наче вперше.

17.01.2015 р.
© Альбіна Смолянська


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 3 = чотири