Весь світ в твоїх очах, вся голуба планета,


Весь світ в твоїх очах, вся голуба планета,
І ніжність, і любов – усе кохана в них.
Від теплих рук твоїх до кроків й силуету,
Й усмішки на вустах, до болю дорогих.
Прекрасне все живе, що Бог зумів створити –
І шепотіння трав і дзвонів передзвін.
Та голосу твого не можна повторити.
Це музика весни, коли лунає він.
Між церквами Подолом іде пора весняна.
У затінку душі зимовий сум лежить.
В твоє волосся дощ заплутався, кохана.
І як мені тепер без тебе, мила, жить.

Володимир Гдаль


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


7 + = п'ятнадцять