я хочу, щоб маленький будиночок


я хочу, щоб маленький будиночок
і кімната на горищі, ближче до неба,
аби тікати туди від заздрісних і пустих балачок
і пити гарячий чай з малиною і медом;

аби не думати, ні яке число місяця, ні день календаря,
сидіти на підвіконні, заваленому книгами
прочитаними і непрочитаними,
думати про своє і про чуже,
радитися з височенним деревом по сусідству і з його вітами;

аби досягти рекордної кількості пропущених дзвінків
і натиснути на паузу перегляд метушливих буднів;
потім спуститися у двір до горіхів, набрати декілька собі,
зірвати букетик квітів і гуляти отак до полудня…

і щоб так було добре, що й вірші писати не хотілося,
аби ні з ким не ділитися фрагментом затишку,
своїм власним,
аби нічого у цьому світі не змінилося,
і він залишався моєю потаємною схованкою, моїм щастям.

(с) Ярослава Осадча


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ п'ять = 13