я пам’ятаю…. Волноваха 22.05.2014 р.


я пам’ятаю…. Волноваха 22.05.2014 р.

Прощавайте мої волиняни,
там де ви, вже мовчить Україна…
Рідний край зажурився із днями,
похилилася в лузі калина…

Від життя не лишилось нічого,
а там вдома, чекають на сина…
Більше ніколи біля порогу,
не зупиниться тато ні на хвилину…

Не вистачає слів, лиш клубками
у горлі сльози, дихати важко…
Не прийдете до хати стежками…
Вічна пам’ять моїм волинянам…
…пробачте…

Юра Матвійчук


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 5 = одинадцять